Мета дисципліни – вивчення наукових основ інженерного забезпечення ефективного використання техніки, її працездатності, а також технологічної дисципліни з метою одержання запланованих результатів у конкретних природно-кліматичних умовах і зонах України. Не отримавши цих знань, неможливо економічно виважено вирішувати питання організації відносин між виробником і споживачем – сільськогосподарськими підприємствами, підприємствами по зберіганню та переробці сільськогосподарської продукції, торговельними організаціями.

Від фахівців вимагається довести до споживача продукцію з найкращими товарними та споживчими властивостями. Повинна бути збережена первинна якість чи набута нова, яка б максимально задовольняла споживача.

Ринок сьогодні ставить високі вимоги щодо рівня професійної підготовки кадрів. Сучасний спеціаліст у галузі АПК – це не тільки носій новітніх знань, які людство накопичило за свою багатовікову історію, він повинен уміти активно, самостійно і творчо діяти в різних виробничих ситуаціях. Вміння вирішувати відповідні питання з допустимим ступенем ризику визначається рівнем його кваліфікації.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

       вимоги державних стандартів до сільськогосподарської продукції, яка надходить на заготівельні та переробні підприємства, а також призначеної для тривалого зберігання;

       вимоги до умов зберігання основних видів сільськогосподарської продукції та сучасні способи боротьби з втратами;

       загальні схеми технологічних процесів підготовки до зберігання (післязбиральної обробки), консервування і переробки сільськогосподарської продукції;

       методики визначення якості сировини і продуктів переробки та технологічного контролю виробництва;

       загальну будову та принципи роботи і використання обладнання для підготовки до зберігання (післязбиральної обробки), консервування та переробки сільськогосподарської продукції;

       наукові основи сучасних безвідходних технологій; методи технологічних процесів з закладання продукції на довготривале зберігання;

       кількісно – якісний облік продукції під час проведення післязбиральної доробки, первинної переробки та зберігання продукції; систему сертифікації продукції та атестації виробництва;

       використовувати в своїй роботі сучасні комп'ютерні технології;

       правила і норми охорони праці, виробничої санітарії протипожежного захисту та охорони навколишнього середовища під час виконання робіт з доробки, первинної переробки та зберігання продукції.

 

3 метою закріплення теоретичних знань і набуття практичних навичок студенти повинні вміти:

       здійснювати контроль якості та умов зберігання сировини і готової продукції;

       визначати необхідні першочергові заходи щодо забезпечення належних умов зберігання продукції;

       обґрунтовувати найбільш доцільні способи переробки продукції;

       ефективно використовувати приміщення і обладнання щодо зберігання і переробки продукції;

       надавати консультативну допомогу з питань післязбиральної доробки, первинної переробки та зберігання продукції рослинництва фермерським (селянським ) господарствам, а також іншим виробникам. Брати участь в організації робіт щодо сертифікації сховищ та виробленої й призначеної для реалізації продукції рослинництва в умовах ринкової економіки відповідно з вимогами стандартів ISO;

       організовувати післязбиральну доробку, короткотермінове чи довготривале зберігання та переробку зернових мас, плодоовочевої продукції, технічної сировини та продуктів їх переробки. Прогнозувати методи одержання екологічно безпечної, конкурентоспроможної на внутрішньому і світовому ринках продукції рослинництва;

       забезпечувати якісне транспортування продукції рослинництва в місця реалізації, первинної переробки та зберігання продукції рослинництва;

       проводити розроблення і упровадження заходів з наукової організації праці, атестації і раціоналізації робочих місць, а також положень про оплату і стимулювання праці. Дотримуватися правил і норм охорони праці, виробничої санітарії, протипожежного захисту. Забезпечувати виконання законодавства з охорони навколишнього природного середовища.

 

Задачі курсу. Урізноманітнюється система купівлі-продажу сільськогосподарської продукції. Для рентабельного ведення галузі рослинництва спеціаліст повинен пов'язати питання нормування якості продукції з питаннями потреб борошномельної, круп'яної, цукрової, консервної плодоовочевої, пивоварної спиртової та інших видів переробки. Це є першою задачею курсу. Другою задачею дисципліни є підготовка майбутніх спеціалістів із питання первинної обробки отриманого врожаю, яка проводиться в місцях вирощування продукції: післязбиральна обробка зернових, круп'яних, зернобобових та ін. Продукти рослинництва переважно живі біологічні організми (зерно, плоди, овочі, бульби тощо) мають специфічні особливості зберігання – із зміною їх фізіологічного стану потрібно змінювати режими зберігання. Тому третьою задачею курсу є освоєння спеціалістами питань способів та режимів зберігання всіх видів рослинницької продукції з тим, щоб навчитись зберігати її при мінімальних затратах без кількісних та якісних втрат. В останнє десятиріччя в господарствах всіх зон України побудовано багато переробних цехів з тим, щоб переробивши, забезпечити, сільське населення борошном, крупою, плодоовочевими консервами. Тому четвертою задачею є освоєння студентами основ переробки продукції з тим, щоб на місцях можна було кваліфіковано вибрати найбільш економічні способи одержання переробленої продукції. Майбутній фахівець вивчивши дисципліну повинен знати, як впливають на лежкість продукції рослинництва та можливість отримання високої якості продуктів переробки агрометеорологічні, агротехнічні, агрохімічні, фітопатологічні, ентомологічні фактори вирощування продукції. Також майбутній фахівець мусить знати основні режими і способи післязбиральної обробки, зберігання та переробки тих видів продукції рослинництва, які виробляються в Україні.